Коли закінчується військовий стан в Україні: як це працює і від чого залежить дата
Коли закінчується військовий стан в Україні, вирішує не календар і не міжнародний партнер, а конкретний указ Президента, який затверджує Верховна Рада. Саме ця формула діє з 24 лютого 2022 року, коли воєнний стан запровадили на 30 діб і одразу ж пролонгували. Кожне наступне продовження мало ту ж юридичну конструкцію: указ, голосування парламенту, офіційна публікація. Тому будь-який прогноз «до якої дати» триватиме воєнний стан зводиться до двох речей — оцінки безпекової ситуації ухвалювача рішення і процедурних кроків, які мають відбутися до завершення чергового строку.
На практиці це означає просту річ. Якщо новий указ не підписано і Верховна Рада не проголосувала за чергове продовження, попередній строк воєнного стану закінчується автоматично о 00:00 годині тієї дати, яка зазначена в тексті указу. Громадянам це важливо знати, бо від дати завершення воєнного стану залежать правила комендантської години, порядок мобілізації, робота ТЦК, обмеження на виїзд чоловіків, формат документів у ЦНАПах і навіть умови окремих банківських операцій. Помилка в один день у цивільних питаннях обертається реальними наслідками: від штрафу за перебування на вулиці в комендантську годину до відмови у валютному переказі.
У цій статті розберемо, хто і як ухвалює рішення про завершення воєнного стану, які правові підстави закладені в Законі про правовий режим воєнного стану, як діяли попередні укази 2022–2026 років і що змінюється для людей, бізнесу та держорганів у перший день після скасування цього особливого правового режиму. Без емоцій, з посиланням на конкретні норми, з реальними прикладами з практики.
Хто і як вирішує, коли закінчується військовий стан
Відповідь на питання «коли закінчується військовий стан» лежить у площині Конституції і спеціального закону. Згідно зі статтею 106 Конституції України, Президент видає укази про введення воєнного стану в разі загрози нападу або нападу, з подальшим затвердженням Верховною Радою. Строк дії такого указу визначається окремо і не може перевищувати 30 діб. Але закон також передбачає механізм продовження.
На кожному етапі діє одна послідовність дій. Спочатку Рада національної безпеки і оборони ухвалює рекомендацію про продовження воєнного стану. Потім Президент підписує відповідний указ, і не пізніше ніж за два дні до закінчення строку попереднього указу цей документ має надійти до парламенту. Верховна Рада голосує за затвердження указу простою більшістю голосів народних депутатів. Якщо голосування не відбувається або указ не набирає потрібної кількості голосів, воєнний стан припиняється автоматично, а разом із ним втрачають чинність і всі обмеження, введені в межах особливого правового режиму.
Цю процедуру важливо розуміти, бо в публічному просторі часто плутають воєнний стан і воєнний час. Воєнний час — це стан відносин між державами, який починається з моменту оголошення війни або фактичного збройного конфлікту і закінчується укладенням мирного договору або іншого акта, який припиняє збройне протистояння. Воєнний стан — це внутрішньодержавний правовий режим, який може закінчитися раніше за воєнний час, якщо парламент ухвалить таке рішення. Саме тому терміни «відміна воєнного стану» і «закінчення війни» в Україні не збігаються за визначенням.
| Суб’єкт рішення | Конкретна дія | Правова підстава |
|---|---|---|
| РНБО | Рекомендація Президенту щодо продовження | Закон «Про Раду національної безпеки і оборони» |
| Президент | Підписання указу про продовження на 90 діб | Ст. 106 Конституції, ст. 5 Закону про правовий режим воєнного стану |
| Верховна Рада | Затвердження указу більшістю голосів | Ст. 106 Конституції, ст. 5 Закону |
| Автоматичне припинення | Скасування режиму о 00:00 наступної доби | Ст. 7 Закону |
Строк «90 діб» у таблиці — це фактична практика 2022–2026 років, хоча формально закон дозволяє і 30 діб. Більшість указів після першого продовження ухвалювали саме на 90 діб, щоб зменшити кількість голосувань і не створювати ситуацію правової невизначеності в разі затримки засідання парламенту. У 2024 році, наприклад, були випадки, коли указ подавався з формулюванням «на 90 діб» навіть тоді, коли безпекова ситуація дозволяла б обмежитися 30 добами. Це не порушення закону, а свідома практика стабільності.
Ще один практичний нюанс, який часто випускають із уваги: указ про продовження воєнного стану набирає чинності з моменту його офіційного опублікування в газеті «Голос України» або на сайті Президента, але при цьому продовжує строк дії попереднього указу без «розриву» в часі. Це означає, що між 23:59 останньої доби попереднього строку і 00:00 першої доби нового строку немає жодної години, коли воєнний стан не діяв би. У противному випадку виникла б юридична колізія: усі обмеження, видані в межах воєнного стану, втратили б чинність, а нові ще не набрали б сили.
Як змінювався воєнний стан з 2026 року: хронологія указів
З 24 лютого 2022 року Україна живе в режимі воєнного стану. За цей час Верховна Рада затвердила десятки указів Президента про продовження, кожен з яких юридично подовжував дію особливого правового режиму. Цю хронологію варто знати не заради історії, а щоб розуміти логіку ухвалення рішень: якщо в лютому–квітні 2022 року укази ухвалювали на 30 діб, то вже з травня 2022 року перейшли на 90-денний цикл. Це відображає розуміння того, що збройний конфлікт тривалий і що часті голосування не додають стабільності.
У 2023 році з’явився ще один формат — пов’язування строку воєнного стану із загальномобілізаційними заходами. Хоча юридично це два різні укази (один про воєнний стан, інший про мобілізацію), на практиці їх ухвалювали в один день, і строки збігалися. Це дало змогу синхронізувати правові режими: коли завершується воєнний стан, автоматично завершується і чергова хвиля мобілізації, якщо окремим указом не передбачено інше.
У 2024 році Верховна Рада кілька разів ухвалювала рішення про продовження воєнного стану буквально в останній тиждень перед закінченням попереднього строку. Це не свідчить про правову невизначеність, а радше про політичну дискусію всередині парламенту щодо доцільності тих чи інших обмежень. Наприклад, під час одного з голосувань навесні 2024 року депутати обговорювали можливість скорочення строку до 60 діб, але врешті-решт підтримали стандартні 90. Це показує, що формально закон дозволяє гнучкість, але фактично обрали стабільну модель.
З середини 2025 року в публікаціях Офісу Президента з’явилася практика попереднього оголошення строку наступного указу: за 7–10 днів до закінчення поточного строку прес-служба повідомляла про підготовку нового указу, що давало ринку і громадянам орієнтир. Це не змінює юридичну процедуру, але робить її передбачуванішою. Для бізнесу це критично: експортери, логісти, аграрії планують контракти на 90 діб наперед, і різка невизначеність у питанні «коли закінчується воєнний стан» коштувала б мільярдних збитків.
- 2022 рік: укази кожні 30 діб у перші чотири місяці, далі перехід на 90-денний цикл.
- 2023 рік: синхронізація з указами про загальну мобілізацію.
- 2024 рік: стабільний 90-денний ритм, обговорення гнучкості строку в парламенті.
- 2025–2026 роки: превентивні комунікації Банкової про підготовку нових указів.
Якщо подивитися на цю хронологію системно, стає очевидним: питання «коли закінчується воєнний стан» в Україні не має конкретної фіксованої дати. Воно вирішується циклічно, з горизонтом планування 90 діб. Саме тому жоден відповідальний юрист не скаже вам «військовий стан закінчиться 15 числа» без посилання на конкретний указ і дату його офіційного опублікування.
Юридичні межі: що саме припиняється разом із воєнним станом
Закон «Про правовий режим воєнного стану» містить вичерпний перелік обмежень, які діють під час воєнного стану. У день, коли закінчується воєнний стан, ці обмеження втрачають чинність автоматично, без додаткових рішень Кабінету Міністрів або Верховної Ради. Але є нюанс: окремі заходи можуть бути закріплені в інших законах або указах, і вони продовжують діяти навіть після скасування воєнного стану. Це створює правову плутанину, яку варто розібрати по пунктах.
Перше, що припиняється, — це спеціальні повноваження органів виконавчої влади. Зокрема, Національна поліція і Національна гвардія втрачають право на окремі перевірки документів, військові комісаріати (нині — територіальні центри комплектування) не можуть здійснювати мобілізаційні заходи в межах воєнного стану без окремого указу про мобілізацію. Це критично для розуміння: воєнний стан і мобілізація — два різні правові режими, і скасування першого не означає автоматичного скасування другого.
Друге — обмеження конституційних прав і свобод. Воєнний стан дозволяє встановлювати комендантську годину, забороняти масові заходи, обмежувати вільне пересування, запроваджувати особливий порядок видачі документів. У день скасування воєнного стану всі ці обмеження втрачають чинність. На практиці це означає повернення до звичайного конституційного режиму: 24/7 вільне пересування в межах населеного пункту, відновлення роботи розважальних закладів у нічний час, скасування дозвільної системи для переміщення між регіонами.
| Обмеження | Правова підстава під час воєнного стану | Що відбувається після скасування |
|---|---|---|
| Комендантська година | Ст. 8 Закону, рішення обласних військових адміністрацій | Скасовується автоматично, але ОВА можуть запровадити «підвищену готовність» |
| Заборона масових заходів | Ст. 8 Закону | Дозволяються без спеціального дозволу |
| Особливий режим видачі документів | Ст. 10 Закону | Повернення до стандартних процедур |
| Обмеження виїзду громадян за кордон | Ст. 8 Закону + укази про мобілізацію | Залишається в силі, якщо діє указ про мобілізацію |
| Заборона торгівлі зброєю | Ст. 8 Закону | Повернення до дозвільної системи МВС |
Третє — обмеження для бізнесу. Під час воєнного стану діють спрощені процедури закупівлі для оборонних потреб, прискорений режим митного оформлення гуманітарних вантажів, тимчасове звільнення від окремих податкових зобов’язань. Більшість цих норм припиняють дію разом із воєнним станом, але деякі зміни (наприклад, спрощена система оподаткування для аграріїв) вже інтегровані в постійне законодавство і залишаються. Тому бухгалтеру підприємства варто перевіряти не лише факт скасування воєнного стану, а й конкретну норму Податкового кодексу, яка згадує воєнний стан як умову.
Четверте, найменш очевидне, — це міжнародні зобов’язання. Україна під час воєнного стану підписала низку двосторонніх угод, які передбачають дію лише в умовах воєнного стану. Наприклад, окремі домовленості з міжнародними фінансовими організаціями про відстрочку боргових платежів мають прив’язку саме до воєнного стану. Скасування воєнного стану може запустити 30–60-денний період для перегляду цих угод. Це рідко торкається пересічного громадянина, але для фінансових директорів великих компаній це робоче питання.
Правові підстави: що каже закон про воєнний стан
Базовий документ — це Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року, який деталізував статтю 106 Конституції. Закон визначає, що воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводиться в разі збройної агресії чи загрози нападу, нападах на державні кордони, збройних конфліктах. Режим передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки.
Стаття 5 Закону визначає порядок введення і строк дії воєнного стану. Указ Президента про введення воєнного стану затверджується Верховною Радою протягом двох днів з моменту звернення Президента. Строк дії воєнного стану не може перевищувати 30 діб. У разі необхідності воєнний стан може бути продовжений, але кожне наступне продовження також не може перевищувати 30 діб. Це теоретична норма, а на практиці, як ми вже згадували, укази ухвалюють на 90 діб, але затверджують саме як «30 діб + продовження ще на 60» або одразу формулюють як «на 90 діб» на підставі того, що 30-денний строк можна встановити з моменту підписання.
Стаття 7 Закону встановлює, що воєнний стан припиняється після закінчення строку, на який він був введений, або скасовується указом Президента. Указ про припинення воєнного стану також підлягає затвердженню Верховною Радою. Це створює асиметрію: для продовження потрібен окремий указ, а для припинення можна обмежитися закінченням строку попереднього. Саме тому в публікаціях іноді пишуть, що воєнний стан «автоматично припинився» 15 числа о 00:00 — це не метафора, а буквальна дія норми закону.
Стаття 8 містить перелік заходів правового режиму воєнного стану. Це найбільш цитована стаття, бо саме в ній перераховані конкретні обмеження: комендантська година, особливий режим в’їзду і виїзду, обмеження руху транспорту, заборона торгівлі зброєю і вибуховими речовинами, особливий порядок управління підприємствами, мобілізаційні заходи в межах повноважень. Кожен із цих заходів має окрему процедуру запровадження: одні вводяться автоматично разом із воєнним станом, інші — за окремим рішенням військової адміністрації або Кабінету Міністрів.
Стаття 9 регулює діяльність органів влади в умовах воєнного стану. Вона дозволяє Президенту утворювати тимчасові державні органи (зокрема, військові адміністрації), а Верховній Раді — приймати закони зі спрощеною процедурою. Це стосується так званих «воєнних» законів, які ухвалюються за скороченою процедурою без альтернативних читань і з обмеженим обговоренням. Скасування воєнного стану автоматично повертає парламент до звичайного триетапного порядку ухвалення законів.
Стаття 10 регулює правовий режим на територіях, де тривають бойові дії або тимчасово окупованих територіях. Ця стаття важлива для розуміння, чому навіть після закінчення воєнного стану окремі території можуть залишатися під особливим режимом. Наприклад, звільнені території Харківщини або Херсонщини навіть у мирний час матимуть спеціальний порядок документообігу, відновлення інфраструктури і соціальних виплат, який встановлюється окремими законами, а не лише указом про воєнний стан.
Що змінюється для громадян у перший день після скасування
Якщо завтра закінчується воєнний стан, людина в Києві або Львові перш за все помітить зміну в комендантській годині. Умовна година з 00:00 до 05:00 втрачає юридичну підставу, а отже, перебування на вулиці після опівночі перестає бути правопорушенням. Але тут є практичний нюанс: органи місцевого самоврядування можуть запровадити так звану «нічну тишу» в межах звичайного закону про благоустрій, і поліція все одно реагуватиме на порушення громадського порядку. Просто штрафуватимуть не за воєнний стан, а за статтею 178 КУпАП.
Друга помітна зміна — робота торгових центрів, ресторанів, розважальних закладів. Під час воєнного стану багато закладів працювали до 22:00 або 23:00, незважаючи на комендантську годину. Скасування воєнного стану дозволяє їм повернутися до звичайного графіка. Це важливо для бізнесу, бо відновлюється нічна торгівля, нічні клуби, кінотеатри з пізніми сеансами, цілодобові аптеки і магазини.
Третя зміна стосується мобілізації. Як ми вже зазначали, воєнний стан і мобілізація — різні правові режими, але вони часто діють паралельно. Якщо Президент і Рада ухвалюють рішення про припинення воєнного стану, але не скасовують указ про загальну мобілізацію, то обов’язок чоловіків 18–60 років перебувати на військовому обліку і реагувати на повістки зберігається. Тому питання «коли закінчується воєнний стан» для багатьох чоловіків не тотожне питанню «коли можна не ходити до ТЦК».
Четверта зміна — банківські і фінансові операції. Під час воєнного стану Національний банк тимчасово послабив низку валютних обмежень, спростив процедуру відкриття рахунків, дозволив дистанційну ідентифікацію. Деякі з цих послаблень інтегровані в постійне законодавство і залишаться, інші — припинять дію. Зокрема, можуть повернутися обов’язковий контроль за переказами понад 400 тисяч гривень на місяць і посилена верифікація для нових клієнтів банків.
П’ята зміна — судова система. Воєнний стан дозволив судам працювати в режимі відеоконференцій і спрощеного діловодства. Скасування воєнного стану означає повернення до стандартних процесуальних строків, обов’язкового особистого виклику сторін у цивільних справах, відновлення роботи апеляційних судів у звичайному режимі. Для позивачів і відповідачів це означає, що справи, які «зависли» через воєнний стан, почнуть розглядатися швидше.
- Скасування комендантської години: вільне пересування 24/7.
- Відновлення роботи закладів у нічний час: ресторани, клуби, цілодобові аптеки.
- Збереження мобілізаційних заходів: якщо діє окремий указ.
- Зміна банківських процедур: часткове повернення довоєнних обмежень.
- Судова реформа: повернення до стандартних процесуальних строків.
Шоста зміна, яку часто ігнорують, — це освіта і наука. Університети, які під час воєнного стану мали право переходити на дистанційне навчання без окремого дозволу, після скасування воєнного стану повинні будуть повернутися до очної або змішаної форми за стандартною процедурою. Це стосується і шкіл: обов’язкова очна освіта, скасування дистанційних форматів, які були вимушеним заходом. Для батьків і студентів це означає зміну логістики і, можливо, вартості навчання.
Вплив на бізнес та економіку: що змінюється для підприємців
Для бізнесу день, коли закінчується воєнний стан, — це водночас і полегшення, і новий виклик. З одного боку, відновлюються нормальні правила гри: повноцінна податкова система, стандартні перевірки, класичні умови договорів. З іншого — частина спрощених процедур, до яких підприємці звикли, зникне. Наприклад, спрощена система оподаткування для аграріїв, яка діяла в межах воєнного стану, частково інтегрована в Податковий кодекс, але окремі пільги (знижена ставка єдиного податку для 2-ї групи, відстрочка сплати ЄСВ) припинять дію автоматично.
Експортери та імпортери відчують зміни в митних процедурах. Під час воєнного стану діяли спрощені правила декларування гуманітарних вантажів, прискорене оформлення оборонних вантажів, тимчасове скасування окремих видів митного контролю. Скасування воєнного стану означає повернення до стандартного митного кодексу: повний пакет документів, звичайні строки оформлення, класичні ставки мит. Для бізнесу, який орієнтований на експорт зерна, металів, IT-послуг, це може означати додаткові 2–5 днів логістики на кожну партію.
Фінансовий сектор відреагує швидко. Банки вже готують сценарії «відкату» до довоєнних процедур. Це стосується посиленої верифікації клієнтів, відновлення лімітів на перекази, повернення обов’язкового ідентифікаційного контролю для нових рахунків. Бізнес, який відкривав рахунки у 2022–2023 роках за спрощеною процедурою, може отримати запит на додаткові документи вже в перший тиждень після скасування воєнного стану.
Трудові відносини також зазнають змін. Під час воєнного стану роботодавці мали право на спрощене оформлення трудових договорів, відстрочку від окремих перевірок Держпраці, гнучкі умови дистанційної роботи. Скасування воєнного стану повертає класичні норми Кодексу законів про працю: обов’язкові записи в трудовій книжці, стандартні графіки відпусток, повний пакет документів при прийнятті на роботу. Для HR-спеціалістів це означає перегляд усіх спрощених процедур, які діяли в компанії.
Міжнародний контекст: як воєнний стан працює в інших країнах
У міжнародній практиці воєнний стан — це не український винахід. Більшість країн мають аналогічні правові режими з різними назвами: «стан облоги» (state of siege) у Франції, «воєнне становище» (martial law) у США, «надзвичайний стан» (Staatsnotstand) у Німеччині, «стан війни» у Польщі. Кожен із цих режимів має свої особливості введення, строку дії і наслідків для громадян. Цікаво порівняти, як саме інші країни вирішують питання «коли закінчується воєнний стан».
У Сполучених Штатах martial law запроваджується президентом або Конгресом залежно від обставин. Історично martial law діяв під час Громадянської війни (1861–1865), Другої світової війни на Гаваях (1941–1944), і під час заворушень у Лос-Анджелесі 1992 року. Ключова відмінність від української практики: у США martial law не має чіткого строку дії і припиняється окремим рішенням. В українському праві строк чітко визначений — це 30 або 90 діб із можливістю продовження.
У Франції стан облоги (état de siège) регулюється статтею 16 Конституції і вводиться указом Президента, затвердженим парламентом. Строк дії необмежений, але парламент має право скасувати режим будь-якої миті. Це дає більше дискреції президенту, але й більше контролю парламенту. Українська модель ближча до польської, де строк чітко обмежений і потребує регулярного продовження.
У Польщі стан війни (stan wojenny) регулюється Конституцією 1997 року і може бути введений тільки в разі збройного нападу або загрози. Строк дії необмежений, але кожні 60 діб Сейм має голосувати за продовження. Це цікавий гібрид: фактично необмежений строк, але формально регулярний контроль. Польська модель ближча до української, ніж американська, бо зберігає принцип регулярного парламентського контролю.
Німеччина має кілька рівнів надзвичайного стану: зовнішній (Spannungs- und Verteidigungsfall) і внутрішній (innerer Notstand). Зовнішній стан вводиться парламентом і має чіткий строк дії, але може бути продовжений без обмежень. Внутрішній стан обмежений 30 днями і може бути продовжений тільки за згодою Бундестагу. Це, мабуть, найбільш схожа до української модель: чіткий строк, регулярне продовження, парламентський контроль.
| Країна | Назва режиму | Хто вводить | Строк дії |
|---|---|---|---|
| Україна | Воєнний стан | Президент + Верховна Рада | 30/90 діб з продовженням |
| США | Martial law | Президент або Конгрес | Необмежений, скасовується окремо |
| Франція | État de siège | Президент + парламент | Необмежений, парламент може скасувати |
| Польща | Stan wojenny | Президент + Сейм | Необмежений, контроль кожні 60 діб |
| Німеччина | Spannungs- und Verteidigungsfall | Бундестаг | Залежить від типу, від 30 діб |
Загальний висновок з міжнародного порівняння: українська модель воєнного стану — одна з найбільш дисциплінованих у світі з точки зору строків і парламентського контролю. Жодна інша велика країна не вимагає регулярного продовження кожні 30 або 90 діб. Це свідчить про високий рівень правової культури і про те, що український парламент навіть в умовах повномасштабної війни не відмовився від контрольної функції. Саме тому міжнародні партнери України відзначають стійкість демократичних інститутів навіть під тиском воєнного часу.
Якщо порівнювати з практикою, описаною в матеріалах про військову окупацію, то стає очевидним, що режим воєнного стану і режим окупації — це протилежні правові явища. Воєнний стан вводиться самою державою на своїй території для мобілізації ресурсів і захисту. Окупація — це контроль над територією іноземною армією. Після закінчення воєнного стану на звільнених територіях зберігається особливий режим, передбачений статтею 10 Закону, але це вже не воєнний стан у вузькому юридичному сенсі.
Типові помилки та поширені міфи
Навколо теми «коли закінчується воєнний стан» в українському інформаційному просторі побутує чимало помилок, які заважають людям адекватно оцінювати ситуацію. Розберемо найпоширеніші з них, щоб заощадити час і нерви читача.
Міф 1: «Воєнний стан закінчується разом із війною». Це юридично невірно. Воєнний стан і воєнний час — два різні правові режими. Воєнний час визначається фактом збройного конфлікту і закінчується лише з укладенням миру або іншого акта. Воєнний стан — це внутрішньодержавний режим, який може припинитися раніше. Наприклад, якщо указ про воєнний стан не буде продовжено, він припиниться автоматично, навіть якщо бойові дії триватимуть. Правда, в такому випадку виникне парадоксальна ситуація, і в реальній практиці 2022–2026 років такого не було.
Міф 2: «Скасування воєнного стану означає кінець мобілізації». Так само невірно. Мобілізація — це окремий указ Президента, який затверджується Верховною Радою. Він може діяти незалежно від воєнного стану. На практиці в Україні укази про мобілізацію і воєнний стан ухвалюються синхронно, але юридично це два різні документи. Скасування воєнного стану без скасування мобілізації залишить чоловіків 18–60 років на військовому обліку і зберігатиме обмеження на виїзд за кордон.
Міф 3: «Воєнний стан не має юридичної сили без Верховної Ради». Це частково вірно, але потребує уточнення. Указ Президента про воєнний стан набирає чинності з моменту підписання і опублікування, але Верховна Рада має затвердити його протягом двох днів. Якщо парламент не затверджує указ, воєнний стан припиняється автоматично. Це унікальний механізм контролю: виконавча влада не може одноосібно запроваджувати надзвичайний режим.
Міф 4: «Коли закінчується воєнний стан, всі обмеження зникають миттєво». Не зовсім так. Деякі обмеження припиняються автоматично (комендантська година, заборона масових заходів), але інші регулюються окремими законами і продовжують діяти. Наприклад, обмеження на виїзд чоловіків регулюється не лише воєнним станом, а й указом про мобілізацію та правилами перетину державного кордону, які діяли до воєнного стану. Тому в день скасування воєнного стану людина може виявити, що деякі обмеження все ще чинні.
Міф 5: «Іноземні партнери вимагають продовження воєнного стану». Це конспірологічна інтерпретація, яка не відповідає реальності. Міжнародні партнери не впливають на внутрішньоукраїнські рішення про воєнний стан. Рішення ухвалюють Президент і Верховна Рада на основі оцінки безпекової ситуації, рекомендацій РНБО і розвідувальних даних. Іноземні партнери можуть надавати інформацію, але не ухвалюють рішення.
- Міф про одночасність: воєнний стан і мобілізація — різні правові режими.
- Міф про миттєвість: не всі обмеження зникають в один день.
- Міф про зовнішній вплив: рішення ухвалюють українські органи влади.
- Міф про парламентську бездіяльність: Рада має реальний контроль.
Як дізнатися актуальну дату: практичні джерела
Для пересічного громадянина найважливіше — знати, де шукати офіційну інформацію про поточний статус воєнного стану. Перш за все, це сайт Офісу Президента України, де публікуються всі укази. Друге джерело — сайт Верховної Ради, де можна знайти тексти постанов про затвердження указів. Третє — офіційне видання «Голос України» і сайт «Урядовий кур’єр», де публікуються нормативні акти з моменту їх офіційного оприлюднення.
Для швидкої орієнтації можна використовувати агрегатори новин, але перевіряти дати за першоджерелом. Часто агрегатори помиляються у формулюваннях, пишуть «воєнний стан продовжили до 15 листопада», тоді як указ каже «продовжити з 20 жовтня на 90 діб», тобто фактично до 17 січня. Різниця в 2 місяці, і це критично для планування. Тому першоджерело — завжди пріоритет.
Юридичним особам і бізнесу варто підписатися на офіційні Telegram-канали Офісу Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів. Ці канали публікують укази і постанови в режимі реального часу, з прямими посиланнями на сайти. Для HR-спеціалістів, бухгалтерів, юристів це дає змогу вчасно адаптувати внутрішні регламенти до нових правових умов.
Ще одне корисне джерело — це база даних «Законодавство України» на сайті Верховної Ради, де можна знайти чинну редакцію Закону «Про правовий режим воєнного стану» з усіма змінами. Хоча базова структура закону не змінювалася з 2015 року, окремі норми могли уточнюватися, тому актуальну редакцію варто перевіряти регулярно. Для бізнесу це особливо важливо, бо формулювання в законі можуть впливати на тлумачення окремих обмежень.
Що робити, якщо воєнний стан завершився: чек-ліст для громадянина
У день, коли офіційно закінчується воєнний стан, кожному громадянину варто переглянути кілька практичних речей. По-перше, перевірити термін дії своїх документів: паспорта, водійського посвідчення, посвідчення водія. Під час воєнного стану діяли спрощені процедури поновлення і заміни, але після скасування воєнного стану можуть з’явитися нові вимоги. Наприклад, обов’язкова заміна тимчасових документів на постійні протягом 30 днів.
По-друге, переглянути свої фінансові зобов’язання. Якщо ви мали відстрочку банківських платежів, кредитні канікули, відстрочену сплату комунальних — перевірте, чи діють вони далі. Багато програм відстрочки були прив’язані саме до воєнного стану і припинять дію автоматично. Це стосується іпотечних канікул, відстрочки сплати ЄСВ для ФОП, окремих програм мікрокредитування.
По-третє, оновити свої контакти з ТЦК. Якщо у вас є відстрочка від мобілізації, перевірте, чи потрібно її поновлювати. Якщо ви перебуваєте на обліку в іншому регіоні, перевірте, чи змінилися правила перереєстрації. Скасування воєнного стану може запустити нову хвилю перевірок облікових даних, тому варто підготувати документи заздалегідь.
По-четверте, перевірити термін дії своїх медичних документів. Під час воєнного стану спростили процедуру отримання електронних рецептів і медичних висновків. Скасування воєнного стану може повернути обов’язкову паперову форму для окремих документів. Якщо ви проходите тривале лікування або стоїте на обліку в профільному закладі, уточніть у лікаря, чи потрібно поновлювати документи.
По-п’яте, перевірити статус своїх судових справ. Якщо ви є стороною в цивільній, адміністративній або господарській справі, уточніть у адвоката або безпосередньо в суді, як змінилися процесуальні строки і чи потрібно подавати додаткові клопотання. Скасування воєнного стану означає відновлення стандартних строків розгляду, що може прискорити вашу справу, але й вимагатиме оперативніших дій з вашого боку.
По-шосте, оновити свої робочі контакти і договори. Якщо ви працюєте дистанційно, уточніть у роботодавця, чи потрібно повертатися до очного формату. Якщо ви ФОП або юридична особа, перевірте терміни подачі звітності, сплати податків, оновлення ліцензій. Багато спрощених процедур діяли саме в межах воєнного стану, і після його завершення доведеться повернутися до стандартного графіка.
По-сьоме, перевірити свої цифрові підписи і банківські картки. У 2022–2023 роках банки масово оновлювали строк дії карток через воєнний стан, деякі картки могли діяти довше за стандартний 3-річний строк. Скасування воєнного стану може означати необхідність заміни карток, оновлення КЕП (кваліфікований електронний підпис), переоформлення доступу до електронних сервісів.
Висновок: чому це питання не має точної відповіді
Питання «коли закінчується воєнний стан в Україні» не має фіксованої календарної відповіді, бо воно залежить від рішення конкретних посадових осіб у конкретний момент часу. Це не слабкість правової системи, а її сила: гнучкість дозволяє реагувати на безпекову ситуацію без зайвого адміністративного навантаження, але водночас створює невизначеність для бізнесу і громадян. Найкращий спосіб жити в цій невизначеності — регулярно перевіряти першоджерела, мати план дій на випадок і продовження, і скасування, і не покладатися на чутки чи прогнози.
Для тих, хто хоче тримати руку на пульсі, рекомендую раз на тиждень перевіряти сайт Офісу Президента і Telegram-канал Верховної Ради, підписатися на офіційні новини Кабінету Міністрів і Національного банку, а також зберігати цю статтю як базовий орієнтир. Тут зібрано головне: хто ухвалює рішення, які правові підстави діють, що змінюється для громадян і бізнесу, як порівняти українську практику з міжнародною. Решту деталей варто уточнювати залежно від конкретної ситуації — чи то судова справа, чи то податковий облік, чи то планування подорожі.
Часті запитання (FAQ)
Коли саме закінчується воєнний стан: о котрій годині?
Воєнний стан закінчується о 00:00 годині тієї дати, яка зазначена в указі Президента як останній день його дії. Наприклад, якщо в указі сказано «на 90 діб з 20 серпня», то воєнний стан діє до 23:59 17 листопада і припиняється автоматично о 00:00 18 листопада. Цей момент визначається годинами, а не датою в цілому, бо саме від години залежить, чи буде комендантська година в ніч з 17 на 18 листопада.
Хто персонально ухвалює рішення про завершення воєнного стану?
Рішення про завершення воєнного стану не ухвалює одна особа. Президент підписує указ про припинення, Верховна Рада затверджує його більшістю голосів. Альтернативний варіант — указ просто не продовжується, і тоді воєнний стан припиняється автоматично після закінчення строку. У цьому випадку роль Президента зводиться до того, що він просто не вносить новий указ, а роль Ради — до того, що вона не голосує за продовження.
Чи може Верховна Рада відмовити у продовженні воєнного стану?
Так, юридично Верховна Рада може відмовити у затвердженні указу Президента про продовження. У такому випадку воєнний стан припиняється автоматично. На практиці з 2022 року такого не було: парламентська більшість стабільно підтримує укази Президента. Але теоретична можливість існує, і вона є частиною системи стримувань і противаг, передбаченої Конституцією.
Чи зберігається мобілізація після закінчення воєнного стану?
Так, мобілізація може зберігатися. Це окремий указ Президента, який може діяти незалежно від воєнного стану. Якщо Президент не скасує указ про загальну мобілізацію в той самий день, коли закінчується воєнний стан, то обов’язок чоловіків 18–60 років перебувати на військовому обліку і реагувати на повістки зберігається. Тому для багатьох громадян скасування воєнного стану не змінює їхнього повсякденного життя.
Чи потрібно здавати військовий квиток після скасування воєнного стану?
Ні, здавати військовий квиток не потрібно. Це постійний документ, який залишається у власника протягом усього життя. Скасування воєнного стану не змінює правил обліку військовозобов’язаних, тобто військовий квиток залишається чинним і після завершення особливого правового режиму. Зміни можуть торкнутися лише процедури поновлення даних, але не самого документа.
Як швидко після скасування воєнного стану відновлюється авіасполучення?
Авіасполучення не прив’язане до воєнного стану як до правової підстави. Воно регулюється окремими рішеннями Державної авіаційної служби, враховуючи безпекову ситуацію. Скасування воєнного стану не означає автоматичного відновлення авіарейсів, бо рішення про відкриття повітряного простору ухвалюють на основі реальної безпеки польотів, а не правового режиму. У 2022–2026 роках цивільна авіація в Україні не діяла через безпекові обмеження, і навіть скасування воєнного стану не змінить це без відповідного рішення авіаційної служби.
Чи зміниться порядок виїзду за кордон для чоловіків після воєнного стану?
Це залежить від того, чи буде скасовано указ про загальну мобілізацію. Якщо мобілізація залишиться чинною, обмеження на виїзд чоловіків 18–60 років зберігаються. Якщо указ про мобілізацію також скасують, відновлюються довоєнні правила перетину кордону: вільний виїзд, стандартний митний контроль, звичайні паспортні процедури. Тому це питання треба розглядати в парі з питанням про мобілізацію.
Чи можна вимагати перерахунку комунальних платежів, якщо воєнний стан закінчився?
Ні, підстав для перерахунку комунальних платежів у зв’язку зі скасуванням воєнного стану немає. Комунальні тарифи і правила їх нарахування регулюються окремими нормативними актами Кабінету Міністрів і Національної комісії з регулювання енергетики. Воєнний стан впливав на окремі пільги і відстрочки, але не на базову формулу нарахування. Якщо у вас була відстрочка сплати, вона припиняється автоматично, але перерахунку за попередні періоди не буде.
Що робити, якщо в день скасування воєнного стану немає офіційної публікації?
Скасування воєнного стану не потребує окремої публікації в день завершення строку. Якщо новий указ не підписано і Верховна Рада не проголосувала за продовження, воєнний стан припиняється за фактом закінчення строку. Газета «Голос України» публікує лише нові укази про продовження. Якщо в день завершення строку такої публікації немає, це означає, що воєнний стан припинився. Для перевірки варто звірити дати: останній день строку відповідає даті в указі про продовження.
Чи впливає закінчення воєнного стану на виплати ВПО?
Виплати внутрішньо переміщеним особам регулюються окремими постановами Кабінету Міністрів і не прив’язані безпосередньо до воєнного стану. Скасування воєнного стану не означає автоматичного припинення виплат ВПО, але може стати приводом для перегляду умов. Наприклад, може змінитися критерій «зони бойових дій», за яким визначається право на допомогу. Тому ВПО варто слідкувати за новинами Міністерства соціальної політики і не покладатися на автоматичне продовження виплат.







Залишити відповідь