Конфлікт між Києвом і Сеулом через двох переданих північнокорейських військовополонених пройшов три чіткі етапи впродовж п’яти днів — від трибуни ООН у Нью-Йорку до кабінетів Міністерства закордонних справ Південної Кореї.
Виступ у Нью-Йорку
23 вересня 2026 року президент України Володимир Зеленський під час виступу на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН повідомив про передання Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. За словами Зеленського, один із полонених намагався вчинити самогубство, зрозумівши, що потрапив у полон. Того ж дня він звернувся до представників 47 країн, чиїх громадян Росія використовує у війні проти України.
Заява Сеула
24 вересня 2026 року президент Південної Кореї Лі Дже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення. Він назвав повернення північнокорейських військових «надзвичайно делікатним питанням, яке має значний вплив на дипломатію, національну безпеку». Сеул стверджує, що український уряд сам наполягав на конфіденційності передачі.
Виклик посла і позиція Києва
28 вересня 2026 року Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало виконувача обов’язків посла України в Південній Кореї Андрія Вєшкіна. Перший заступник міністра Пак Юн Чжу передав позицію Сеула і закликав Київ до офіційних роз’яснень та вибачень; південнокорейська адміністрація заявила, що заперечення України «серйозно підриває» взаємну довіру. Вєшкін пообіцяв передати позицію Сеула Києву. Джерело в Офісі президента України та радник Дмитро Литвин заперечили існування угоди про конфіденційність. За повідомленням Korea JoongAng Daily з посиланням на високопоставленого представника адміністрації президента Південної Кореї, Україна заздалегідь повідомила Сеул дипломатичними каналами про намір Зеленського згадати полонених; це твердження не підтверджене українською стороною. Про виклик посла повідомило агентство Yonhap.
Залишити відповідь